У XIV ст. українські землі, роздроблені на окремі князівства й ослабле­ні зопотоординським ігом, підпали під владу кількох феодальних держав. Після смерті 1340 р. галицько-волинського князя Юрія II Польща й Угор­щина напали на Галичину, яка внаслідок довгої та виснажливої боротьби остаточно перейшла 1387 р. до Польщі, Молдавське князівство захопило Буковину.

Польща прагнула приєднати до своїх володінь ще й Велике князівство Литовське. У 80-х роках, коли посилився тиск на Литовську державу з боку Тевтонського ордену (з 1340-го по 1410 р. він здійснив понад 100 великих походів на слов'янські землі), для цього склалися сприятливі умови. До то­го ж пролольська орієнтація литовського князя Ягайла посилилася у зв'язку зі зміцненням Московського князівства після Куликовської битви 1380 р.

Водночас Кревська унія відіграла важливу роль у припиненні експансії Тевтонського ордену на Схід 15 липня 1410 р. під час «великої війни» по­близу с.Грюнвальд відбулася вирішальна битва між польсько-питовською ар-єю під командуванням Ягайла та Вітовта і військами Тевтонського ор­дену У складі польсько-литовської армії були українські, білоруські, моє-ювсьи. чеські полки, а також угорські й татарські загони. Битва розпоча­лася атакою першої лінії литовських військ на лівий фланг хрестоносців, але вони відбили наступ і перейшли в контратаку. Тим часом польська армія, прорвавши оборону противника на правому фланзі, оточила значні си­ли тевтонських лицарів. Понад половину армії було знищено. Загинув і сам великий магістр тевтонців Юнгінен.

Польським королем і великим князем литовським у другій половині XV ст. став син Ягайла Казимир. Він ліквідував удільні князівства, що залиши­лися в українських землях. А 1471 р. перетворив Київське князівство на литовську провінцію.

Польська експансія спонукала українських князів Одоєвських, Воро-тинських, Бельських, Олельковичів перейти на бік Москви. Наприкінці XV -у першій чверті XVI ст. Московська держава приєднала до своїх володінь землі Чернігівщини, Сіверщини, Смоленщини. Прагнучи утворити окрему державу з українських, російських, білоруських земель, що перебували під владою феодальної Литви, український магнат князь М.Глинський підняв 1508 р. повстання. Але воно зазнало поразки. Глинський утік до Москви, де згодом був ув'язнений і помер.

Русская эмиграция в Югославии в первой половине 20-ых гг. XX в.
С окончанием мировой войны возникшее на Балканах Королевство сербов, хорватов и словенцев (с 1929 г.— Югославия) стало притягательным местом для беженцев из России, где в это время протекала гражданская война. Многие из них надеялись, что в братской славянской стране они смогут в относительно благоприятных условиях переждать смутные вре ...

Походы Александра Македонского
Александру было всего 20 лет, когда он стал правителем Македонии. Македонии со всех сторон грозили опасности. На севере восстали фракийские племена, на юге покоренная Филиппом Греция готовилась вернуть себе былую свободу. Сперва Александр устремился на север. В нескольких сражениях он усмирил восставших фракийцев. Вслед за тем царь обра ...

Великое княжество Литовское в XIV - XV вв.
В первой половине XIV в. стремился всеми способами расширить и укрепить границы Великого княжества Литовкого Гедимин (1316-1341 гг.). Успешно велась борьба против крестоносцев. В этой борьбе особенно отличился Давид Городенский, Гедимин в 1323 г. основал новую столицу Великого княжества Литовского - Вильно. Наряду с укреплением западны ...