У XIV ст. українські землі, роздроблені на окремі князівства й ослабле­ні зопотоординським ігом, підпали під владу кількох феодальних держав. Після смерті 1340 р. галицько-волинського князя Юрія II Польща й Угор­щина напали на Галичину, яка внаслідок довгої та виснажливої боротьби остаточно перейшла 1387 р. до Польщі, Молдавське князівство захопило Буковину.

Польща прагнула приєднати до своїх володінь ще й Велике князівство Литовське. У 80-х роках, коли посилився тиск на Литовську державу з боку Тевтонського ордену (з 1340-го по 1410 р. він здійснив понад 100 великих походів на слов'янські землі), для цього склалися сприятливі умови. До то­го ж пролольська орієнтація литовського князя Ягайла посилилася у зв'язку зі зміцненням Московського князівства після Куликовської битви 1380 р.

Водночас Кревська унія відіграла важливу роль у припиненні експансії Тевтонського ордену на Схід 15 липня 1410 р. під час «великої війни» по­близу с.Грюнвальд відбулася вирішальна битва між польсько-питовською ар-єю під командуванням Ягайла та Вітовта і військами Тевтонського ор­дену У складі польсько-литовської армії були українські, білоруські, моє-ювсьи. чеські полки, а також угорські й татарські загони. Битва розпоча­лася атакою першої лінії литовських військ на лівий фланг хрестоносців, але вони відбили наступ і перейшли в контратаку. Тим часом польська армія, прорвавши оборону противника на правому фланзі, оточила значні си­ли тевтонських лицарів. Понад половину армії було знищено. Загинув і сам великий магістр тевтонців Юнгінен.

Польським королем і великим князем литовським у другій половині XV ст. став син Ягайла Казимир. Він ліквідував удільні князівства, що залиши­лися в українських землях. А 1471 р. перетворив Київське князівство на литовську провінцію.

Польська експансія спонукала українських князів Одоєвських, Воро-тинських, Бельських, Олельковичів перейти на бік Москви. Наприкінці XV -у першій чверті XVI ст. Московська держава приєднала до своїх володінь землі Чернігівщини, Сіверщини, Смоленщини. Прагнучи утворити окрему державу з українських, російських, білоруських земель, що перебували під владою феодальної Литви, український магнат князь М.Глинський підняв 1508 р. повстання. Але воно зазнало поразки. Глинський утік до Москви, де згодом був ув'язнений і помер.

Традиции монархической княжеской власти во Владимиро-Суздальском княжестве
Вторая половина XII в. – формирование противоположного по политической структуре Владимиро-Суздальского княжества. Князь – носитель высших административных, военных, судебных функций. Обращался к ополчению только в кризисных ситуациях. Он владел господским хозяйством. Для дворян-слуг князь становится господином, источником материальног ...

Третья пятилетка (1938-1942гг.)
Был выдвинут новый политический лозунг - догнать и перегнать по уровню производства на душу населения развитые капиталистические страны (экономическая сторона). Однако главные усилия 3й пятилетки были направлены на развитие промышленности, обеспечивающей обороноспособность страны. Особое внимание уделялось строительству авиационных, та ...

Наибы Шамиля.
Эски. Часть Большой Чечни, прилегающая к Кумыкской плоскости, называлась Мичиковским наибством (по имени Мичика), которым управлял наиб Эски, человек храбрый и отважный, а поэтому бывший в большой милости у Шамиля. Участвовал в военных действиях и проявил себя как личность в основном в 50-х годах. Перешел на сторону царских войск в 185 ...